ƒѕ“Ќ« " овельське профес≥йно-техн≥чне училище"

„»ћ — ЋјƒЌ≤Ў≈ ¬„»“≈Ћё Ц “»ћ Ћ≈√Ў≈ ”„Ќё.

ѕ“Ќ« наш не зовс≥м типовий. ÷е ѕ“” при установ≥ виконанн¤ покарань. ѕод≥бних в ”крањн≥ Ц 74. ≤ вс≥ вони мають своњ специф≥чн≥ проблеми, повТ¤зан≥ з умовами, в ¤ких працюють, задачами, ¤к≥ вир≥шують ≥, звичайно, контингентом, досить своЇр≥дним ≥ не простим.

’очу почати розмову про житт¤ в под≥бних нашому закладах та под≥литись скромним досв≥дом в вир≥шенн≥ де¤ких з проблем або запропонувати шл¤хи њх розвТ¤занн¤.

¬ м≥ру сил проводимо роботу по зм≥цненню навчально-матер≥альноњ бази. ¬икористовуЇмо спонсорську допомогу батьк≥в вихованц≥в, нер≥дко
спонсорами стають ≥ сам≥ прац≥вники училища. “аким чином в училищ≥
з"¤вились 3 комп"ютери, два принтери, 2 телев≥зори, в≥деомагн≥тофон, 3 швейн≥ машинки, стало можливим обладнати куточок Д“ехнолог≥њ ДЇвроремонтуФ, зробити дек≥лька стенд≥в сучасних буд≥вельних матер≥ал≥в, альбом≥в ≥нновац≥йних технолог≥й.

јле найсуттЇв≥шу допомогу нам надаЇ благод≥йний украњнсько-голандський фонд Д—оф≥¤Ф, ¤кий розробив ≥ ф≥нансуЇ програму Дћолодь ¬олин≥Ф, одним з напр¤мк≥в котроњ Ї спонсоруванн¤ училища. “≥льки завд¤ки фонду ми зум≥ли освоњти нову профес≥ю Д¬зуттьовик з ремонту взутт¤Ф. ѕроф≥нансовано ≥ матер≥ально забезпечено весь навчально-виробничий процес в≥д шк≥льного приладд¤, п≥дручник≥в, взуттЇвих матер≥ал≥в до обладнанн¤ виробничоњ майстерн≥ ≥ навчального каб≥нету. Ќаш≥ майбутн≥ взуттьовики вчатьс¤ працювати на сучасних агрегатах шведського виробництва. Ќа уроках профес≥йно-теоретичноњ п≥дготовки використовуЇтьс¤ подарований благод≥йниками ѕ  останньоњ модел≥ з принтером, сканером ≥ ксероксом. ¬ ¤кост≥ “«Ќ широко використовуЇтьс¤ мультимед≥йний проектор. (ѕро допомогу в освоЇнн≥ училищем профес≥њ —люсар з ремонту автомоб≥л≥в вказано в ≥сторичн≥й дов≥дц≥).

’очу в≥дм≥ти значне зб≥льшеннн¤ за останн≥ роки матер≥ального забезпеченн¤ училища ƒержавним департаментом ”крањни з питань виконанн¤ покарань.

«м≥цнивши навчальну базу ми перейшли на ≥нтегрован≥ профес≥њ (слюсар з механоскладальних роб≥т, свердлувальник; токар, фрезерувальник; штукатур, мал¤р), зб≥льшивши терм≥н навчанн¤ з 8,5 м≥с¤ц≥в до 1 року. ÷е не т≥льки зб≥льшило показник середньор≥чноњ к≥лькост≥ учн≥в, але й надало нашим випускникам в майбутньому ширш≥ можливост≥ краще пристосуватись до житт¤ п≥сл¤ зв≥льненн¤. ƒал≥, ми отримали л≥ценз≥ю на профес≥ю Д¬зуттьовик з ремонту взутт¤Ф з терм≥ном навчанн¤ 6 м≥с¤ц≥в, що дозволило охопити навчанн¤м тих, хто перебуваЇ в колон≥њ нетривалий час перед переведенн¤м у виправну (дл¤ дорослих) колон≥ю, а також тих, хто не може освоювати ≥нш≥ профес≥њ за медичними показниками.

—ьогодн≥ ми мр≥Їмо про зменшенн¤ чисельност≥ навчальних груп з 25-30 чолов≥к до 10-20 з розрахунку 5-10 чолов≥к на одного майстра. (“ак≥ норми д≥ють в училищах при Ђдорослихї колон≥¤х.)
“акож було б добре запровадити в наших училищах котрусь з форм ≥ндив≥дуального навчанн¤, програма ¤кого передбачала б м≥н≥мум теор≥њ ≥ максимум практичного навчанн¤. ÷е тому, що з кожним роком зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть новоприбулих вихованц≥в, ¤к≥ не вм≥ють н≥ читати, н≥ писати, н≥ рахувати. якщо рок≥в 20-30 назад таких було 1-2 чолов≥ка на всю колон≥ю, то сьогодн≥ Ц 3-4 на кожну навчальну групу.
ƒ≥юча поки що норма чисельност≥ навчальноњ групи в 25 -30 чол. породжуЇ ≥ чисто педагог≥чн≥ ≥ психолог≥чн≥ проблеми. ”¤в≥ть соб≥ аудитор≥ю, в ¤к≥й поруч з вчорашн≥м першокурсником ¬”«у сидить шестикласник (за шк≥льним, але далеко не ≥нтелектуальним статусом), поруч з п≥дл≥тком, ¤кий чи не краще п`¤тдес¤тир≥чного викладача волод≥Ї комп` ютером, - той , що навчивс¤ т≥льки в≥дн≥манню ≥ т≥льки у слабшого. ≤накше зараз просто неможливо. јдже ми формуЇмо групи по м≥р≥ прибутт¤ вихованц≥в. якщо проводити ¤кусь селекц≥йну роботу по п≥дбору њх складу Ц це може зруйнувати весь режим роботи колон≥њ. ≤нша справа, коли групи будуть по 10-15чол. ј поки що на одному уроц≥ перед викладачем стоњть завданн¤ одних вчити вчитис¤, а у ≥нших не в≥дбити ≥нтерес до навчанн¤ давно в≥домими ≥стинами ≥ ≥нформац≥Їю. «вичайно, використовуЇмо ≥ ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д, ≥ диференц≥йоване навчанн¤, ≥ контрольн≥ завданн¤ р≥зного ступеню складност≥.

ѕри творчому п≥дход≥, при розумному формуванн≥ складу команд, рац≥ональному розпод≥л≥ ролей вдаЇтьс¤ проводити ≥ уроки-змаганн¤, ≥ д≥лов≥ ≥гри, ≥ Дмозковий штурмФ, ≥ Даквар≥умФ; використовувати ≥нш≥ ≥нтерактивн≥ технолог≥њ навчанн¤ . ¬проваджуЇмо по м≥р≥ можливостей в навчальний процес комп`ютерн≥ технолог≥њ, ≥нш≥ ≥нновац≥њ. «вичайно, даЇтьс¤ все це далеко не просто. “а н≥куди не д≥нешс¤, ¤кщо ми сам≥ вибрали соб≥ дев≥з Д„им складн≥ше вчителю Ц тим легше учнюФ ( трохи пере≥накшений висл≥в Ћ. ћ. “олстого)..

Ќер≥дко в пригод≥ стають ≥ п≥взабут≥, але ефективн≥ в наших умовах методи, ¤к, наприклад, випереджального навчанн¤ Ћисенковоњ, завд¤ки ¤кому до кожноњ новоњ складноњ теми учн≥ п≥дход¤ть попередньо п≥дготовленими. Ќе побоюсь признатись: ≥нколи використовуЇмо ≥ такий Ђантипедагог≥чнийї метод, ¤к механ≥чне заучуванн¤, або, прост≥ше кажучи, зубр≥нн¤. ћи неодноразово спостер≥гали, ¤к учень, завчивши, наприклад, закон јносова (матер≥алознавство) ≥, можливо, вперше в житт≥ чесно отримавши оц≥нку Ђчотириї:
а) починаЇ потрошку в≥рити в своњ сили;
б) в нього пробуджуЇтьс¤ ≥нтерес до навчанн¤: Ђ ј давайте ¤ ще що-небудь вивчу, а ви поставите Ђчотириї;
в) з часом в≥н починаЇ в м≥ру своњх можливостей розум≥ти суть того, що зазубрив.

ѕередбачаю можливий скепсис в≥дносно своњх тверджень. јле ¤кщо згадати, що колектив вихованц≥в Ц це замкнений осередок, де пал≥тра способ≥в самоствердженн¤ досить обмежена ≥ до Ђдеб≥л≥вї в≥днос¤тьс¤, мТ¤ко кажучи, без поваги, то бажанн¤ ≥ мотивац≥¤ до навчанн¤ неграмотного хлопц¤ стануть зрозум≥л≥шими.
¬ирваний з звичного середовища ≥ позбавлений можливостей задовольн¤ти своњ емоц≥йн≥ потреби традиц≥йними дл¤ себе способами малол≥тн≥й злочинець, ¤кщо йому своЇчасно допомогти, може неспод≥вано дл¤ себе в≥дкрити, що навчанн¤ саме по соб≥ може бути ц≥кавим.

Ќа уроках профес≥йно-теоретичноњ п≥дготовки ми широко використовуЇмо приклади з ≥стор≥њ або, навпаки, з науково-фантастичного майбутнього.  оли викладач розпов≥даЇ про дамаську сталь, древн≥ рецепти термообробки, технолог≥ю виготовленн¤ самурайських меч≥в, над тверд≥сть, надпров≥дн≥сть, прозор≥сть, ЂпамТ¤тьї сучасних матер≥ал≥в ≥ т.д. ≥ т.п., ≥ вчорашн≥ студенти, ≥ шестикласники не т≥льки з ц≥кав≥стю слухають, але й активно обговорюють почуте. “≥льки л≥нивий викладач в ц≥й ситуац≥њ не направить урок в ≥нтерактивне русло. якщо ≥нтерес до навчанн¤ вдаЇтьс¤ розбудити на теоретичних зан¤тт¤х, то дуже важливо п≥дтримати його на профес≥йно-практичному навчанн≥. ÷ьому, наприклад, в буд≥вельн≥й майстерн≥ спри¤Ї вже згаданий куточок Д“ехнолог≥њ ДЇвроремонтуФ, де учн≥ бачать, що навчились робити њхн≥ попередники, знайомл¤тьс¤ з ц≥кавими можливост¤ми сучасних буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ технолог≥¤ми њх використанн¤.

¬елику допомогу в вир≥шенн≥ дидактичних задач нам надають розроблен≥ викладачами ≥ впроваджен≥ в навчальний процес м≥н≥п≥дручники з б≥льшост≥ профес≥йно-теоретичних предмет≥в. ÷е щось на зразок авторських курс≥в лекц≥й в ¬”«ах, т≥льки ще б≥льш компактн≥ ≥ розрахован≥ на середн≥й осв≥тн≥й р≥вень наших учн≥в. ћ≥н≥п≥дручники допомагають вир≥шувати де¤к≥ проблеми ≥ задач≥:
а) частково компенсувати нестачу або в≥дсутн≥сть украњномовних п≥дручник≥в;
б) суттЇво зменшити потреби в зошитах, ручках, ол≥вц¤х (в≥дпадаЇ потреба в конспектуванн≥);
в) вив≥льнити б≥льшу частину уроку на творчу роботу викладача ( те ж конспектуванн¤);
г) Ддоган¤тиФ пропущене тими, хто зарахований в училище п≥зн≥ше початку навчанн¤ в груп≥ або пропустив зан¤тт¤ з хвороби.
≤ ще, думаю, не буде великим педагог≥чним крим≥налом, ¤кщо обдарованого учн¤, попередньо задавши йому вивчити тему в м≥н≥п≥дручнику, в≥дпустити з уроку готуватись до конкурсу профес≥йноњ майстерност≥, техн≥чноњ ол≥мп≥ади або просто лишн≥й раз повправл¤тись робот≥ на компФютер≥, воднораз оформивши ≥нструкц≥йно-технолог≥чну карту дл¤ виробничого навчанн¤.  р≥м того, в одн≥й з майстерень обладнано куточок, де вихованц¤м створено б≥льш-менш п≥дход¤щ≥ умови дл¤ розвитку природних художн≥х зд≥бностей або самовдосконаленню набутих ще дома вм≥нь ≥ навичок.  огось батько навчив р≥зати по дереву, чеканити по металу, плести з лози; когось мати Ц шити од¤г, вФ¤зати або вишивати. ’тось здивуЇтьс¤, але останнЇ Ц чи не найпопул¤рн≥ший вид прикладного мистецтва серед наших хлопц≥в. Ќайкращ≥ вироби ≥ витвори поповнюють пост≥йнод≥ючу училищну виставку.

ѕро нењ к≥лька сл≥в окремо.
¬ де¤к≥й м≥р≥ це не т≥льки виставка, а м≥н≥музей ≥стор≥њ училища . ™ експонати техн≥чноњ творчост≥, ¤ким по 30 ≥ б≥льше рок≥в.  р≥м техн≥чноњ творчост≥ представлен≥ розд≥ли Дѕромислова продукц≥¤Ф, Д“овари широкого вжиткуФ, Д’удожн≥ виробиФ, Д ѕрикладне мистецтвоФ( Дѕредмети культового призначенн¤Ф. ”ваз≥ в≥дв≥дувач≥в пропонуютьс¤ фотоальбоми, в ¤ких в≥дображено сьогоденн¤ ≥ минуле училища. ¬иставка не т≥льки створюЇ позитивний ≥м≥дж училища в очах його гостей, але й в≥д≥граЇ певну виховну роль в перш≥ дн≥ перебуванн¤ учн≥в в училищ≥. «найомл¤чись з експонатами, ≥ слухаючи ≥стор≥ю њх створенн¤, немало вихованц≥в висловлюють бажанн¤ навчитись робити те, що й њх попередники. ƒе¤к≥ загор¤ютьс¤ ≥деЇю залишити п≥сл¤ себе ¤кийсь експонат. Ќер≥дко можна спостер≥гати здивуванн¤ на обличч¤х вчорашн≥х хул≥ган≥в, крад≥њв, гвалт≥вник≥в ≥ вбивць. ¬идно, побачити такого Дза гратамиФ вони не оч≥кували. ≤ може саме в цей час вони думають, що сусп≥льство на них хрест не ставить ≥ в котрий раз надаЇ можлив≥сть обирати св≥й шл¤х в житт≥. Ўл¤х - пр¤мий, св≥тлий, щасливий, а не кривий, з к≥нцевою зупинкою в крим≥нальному тупику.
ќдне з найхарактерн≥ших в житт≥ нашого училища на в≥дм≥ну в≥д звичайного Ц функц≥онуванн¤ в замкненому середовищ≥.  оли учень вперше п≥сл¤ перебуванн¤ в сл≥дчому ≥зол¤тор≥ ≥ карантин≥ ( 2 тижн≥ в спец≥альному прим≥щенн≥ при колон≥њ) попадаЇ в училище, в≥н з жадобою поглинаЇ нов≥ враженн¤ ≥ ≥нформац≥ю.  ожна нова людина, будь то майстер, викладач чи адм≥н≥стратор стаЇ обФЇктом зац≥кавленого вивченн¤ ≥ додатковим емоц≥йним чинником. “ому саме методиц≥ першого уроку ми прид≥л¤Їмо велику увагу ≥ стараЇмось пост≥йно вдосконалювати њњ. Ќе розчарувати учн¤, виправдати оч≥куванн¤ його на щось нове ≥ ц≥каве Ц в≥д цього в значн≥й м≥р≥ залежить подальша усп≥шна робота викладача, його педагог≥чний ≥ моральний авторитет.

÷≥кав≥сть засуджених до кожноњ новоњ людини ми колись широко використовували в виховн≥й робот≥. Ќе знаю, ¤к проходили зустр≥ч≥ з передовиками виробництва в звичайних профес≥йно-техн≥чних училищах. ” нас же це кожен раз ставало неординарною под≥Їю, п≥сл¤ ¤коњ учн≥ довго згадували, про що говорив ≥ що показував г≥сть. ўе роки чотири назад, отримавши замовленн¤ на виготовленн¤ форм дл¤ вип≥канн¤ пасок, завд¤ки особистим знайомствам, вдалось запросити на консультац≥ю старого бл¤хар¤. ÷е був спец≥ал≥ст-в≥ртуоз. ћожна довго описувати, ¤ке враженн¤ справив в≥н на наших майбутн≥х слюсар≥в. —кажу т≥льки, що п≥сл¤ т≥Їњ зустр≥ч≥ майже у вс≥х з них улюбленими операц≥¤ми стали р≥занн¤ металу ножиц¤ми, правленн¤, гнутт¤, рихтуванн¤. ћр≥ю, що колись в кошторис≥ училища буде закладена спец≥альна статт¤, ¤ка дасть змогу оплачувати майстер-класи запрошених дл¤ викладанн¤ окремих тем високих профес≥онал≥в.  оли учн≥ побачать ≥ зрозум≥ють, ¤к к≥лькома ударами зубила можна перерубати зал≥зничну рейку, п≥д≥гнати дв≥ поверхн≥ так, щоб вони зч≥плювались за рахунок м≥жатомних сил, виточити кулю в сфер≥, ¤к золотими руками робл¤тьс¤ ≥нш≥ чудеса... √овор¤чи науковою мовою, думаю, багато в кого з них почне перебудовуватись направлен≥сть особистост≥.

¬елике непокоЇнн¤ Ї щодо збереженн¤ досв≥дчених кадр≥в. јле збер≥гай не збер≥гай, Ї ще ≥ нев≥дворотн≥ природн≥ чинники. —ередн≥й в≥к наших ≥нженерно-педагог≥чних роб≥тник≥в в район≥ 50-ти рок≥в. ™ працююч≥ пенс≥онери. ’то прийде њм на зм≥ну? ј чи багато знайдетьс¤ фах≥вц≥в, бажаючих ≥ти працювати в Ђтюрмуї, де:
а)зароб≥тна плата майже така ¤к ≥ в звичайному ѕ“Ќ«;
б)працювати треба з людьми, 60% ¤ких мають псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ (за даними медчастини колон≥њ 30% вихованц≥в колон≥њ сто¤ть на диспансерному обл≥ку з псих≥чною патолог≥Їю ≥ ще 30% - це контрольна група схильних до суњциду, членоушкодженню, наркоман≥њ ≥ т.д.)
в)повс¤кчасно треба дотримуватись суворих режимних вимог;
г)день в день перетинати контрольно-пропускний пункт Двол¤ - зона".
ј ¤к на заход≥? ќдин з прац≥вник≥в нашоњ колон≥њ побував в аналог≥чному заклад≥ в ѕ≥вн≥чн≥й ≤рланд≥њ. ѕроблеми з педагог≥чними кадрами там немаЇ. јдже за р≥внем зароб≥тноњ плати прац≥вник пен≥тенц≥арноњ системи входить до пТ¤т≥рки найб≥льш оплачуваних категор≥й громад¤н. ѕрацюючи в установ≥ виконанн¤ покарань, фах≥вець маЇ зароб≥ток в к≥лька раз≥в б≥льший за той, ¤кий би мав, працюючи в звичайних умовах.
¬ згаданому заклад≥ штат прац≥вник≥в складав 170
чолов≥к, а вихованц≥в Ц 28. ƒал≥ розпов≥дати не буду. ј коментувати, ¤ думаю, просто немаЇ потреби.

 оржов ¬.√., заст. директора з Ќ¬„